білоколо́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | білоколо́нний | білоколо́нна | білоколо́нне | білоколо́нні |
родовий | білоколо́нного | білоколо́нної | білоколо́нного | білоколо́нних |
давальний | білоколо́нному | білоколо́нній | білоколо́нному | білоколо́нним |
знахідний | білоколо́нний | білоколо́нну | білоколо́нне | білоколо́нні |
орудний | білоколо́нним | білоколо́нною | білоколо́нним | білоколо́нними |
місцевий | на/у білоколо́нному, білоколо́ннім | на/у білоколо́нній | на/у білоколо́нному, білоколо́ннім | на/у білоколо́нних |