| | |
| мордува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мордува́тися, мордува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | морду́ймося, морду́ймось |
| 2 особа | морду́йся, морду́йсь | морду́йтеся, морду́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мордува́тимуся, мордува́тимусь | мордува́тимемося, мордува́тимемось, мордува́тимемся |
| 2 особа | мордува́тимешся | мордува́тиметеся, мордува́тиметесь |
| 3 особа | мордува́тиметься | мордува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | морду́юся, морду́юсь | морду́ємося, морду́ємось, морду́ємся |
| 2 особа | морду́єшся | морду́єтеся, морду́єтесь |
| 3 особа | морду́ється | морду́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| морду́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мордува́вся, мордува́всь | мордува́лися, мордува́лись |
| жін. р. | мордува́лася, мордува́лась |
| сер. р. | мордува́лося, мордува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| мордува́вшись |
