| | |
| мсти́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мсти́тися, мсти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мсті́мося, мсті́мось, мсті́мся |
| 2 особа | мсти́ся, мстись | мсті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мсти́тимуся, мсти́тимусь | мсти́тимемося, мсти́тимемось, мсти́тимемся |
| 2 особа | мсти́тимешся | мсти́тиметеся, мсти́тиметесь |
| 3 особа | мсти́тиметься | мсти́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мщу́ся, мщусь | мстимо́ся, мстимо́сь, мсти́мся |
| 2 особа | мсти́шся | мстите́ся, мстите́сь |
| 3 особа | мсти́ться | мстя́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мстячи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мсти́вся, мстивсь | мсти́лися, мсти́лись |
| жін. р. | мсти́лася, мсти́лась |
| сер. р. | мсти́лося, мсти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| мсти́вшись |
