| | |
| мусува́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (робити пінистим) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мусува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мусу́ймо |
| 2 особа | мусу́й | мусу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мусува́тиму | мусува́тимемо, мусува́тимем |
| 2 особа | мусува́тимеш | мусува́тимете |
| 3 особа | мусува́тиме | мусува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мусу́ю | мусу́ємо, мусу́єм |
| 2 особа | мусу́єш | мусу́єте |
| 3 особа | мусу́є | мусу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мусу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мусува́в | мусува́ли |
| жін. р. | мусува́ла |
| сер. р. | мусува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| мусо́ваний |
| Безособова форма |
| мусо́вано |
| Дієприслівник |
| мусува́вши |
