| | |
| юстува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | юстува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | юсту́ймо |
| 2 особа | юсту́й | юсту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | юстува́тиму | юстува́тимемо, юстува́тимем |
| 2 особа | юстува́тимеш | юстува́тимете |
| 3 особа | юстува́тиме | юстува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | юсту́ю | юсту́ємо, юсту́єм |
| 2 особа | юсту́єш | юсту́єте |
| 3 особа | юсту́є | юсту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| юсту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | юстува́в | юстува́ли |
| жін. р. | юстува́ла |
| сер. р. | юстува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| юсто́ваний |
| Безособова форма |
| юсто́вано |
| Дієприслівник |
| юстува́вши |
