| щу́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | щу́чий | щу́ча | щу́че | щу́чі |
| родовий | щу́чого | щу́чої | щу́чого | щу́чих |
| давальний | щу́чому | щу́чій | щу́чому | щу́чим |
| знахідний | щу́чий, щу́чого | щу́чу | щу́че | щу́чі, щу́чих |
| орудний | щу́чим | щу́чою | щу́чим | щу́чими |
| місцевий | на/у щу́чому, щу́чім | на/у щу́чій | на/у щу́чому, щу́чім | на/у щу́чих |