хабо́тя – іменник жіночого роду, істота | ||
(неповоротка жінка) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | хабо́тя | хабо́ті |
родовий | хабо́ті | хабо́ть |
давальний | хабо́ті | хабо́тям |
знахідний | хабо́тю | хабо́ть |
орудний | хабо́тею | хабо́тями |
місцевий | на/у хабо́ті | на/у хабо́тях |
кличний | хабо́тю | хабо́ті |
[розм.] |