| хаотизува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | хаотизува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | хаотизу́ймо | |
| 2 особа | хаотизу́й | хаотизу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хаотизува́тиму | хаотизува́тимемо, хаотизува́тимем |
| 2 особа | хаотизува́тимеш | хаотизува́тимете |
| 3 особа | хаотизува́тиме | хаотизува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | хаотизу́ю | хаотизу́ємо, хаотизу́єм |
| 2 особа | хаотизу́єш | хаотизу́єте |
| 3 особа | хаотизу́є | хаотизу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| хаотизу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | хаотизува́в | хаотизува́ли |
| жін. р. | хаотизува́ла | |
| сер. р. | хаотизува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| хаотизо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| хаотизо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| хаотизува́вши | ||