| уба́чити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уба́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уба́чмо | |
| 2 особа | уба́ч | уба́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уба́чу | уба́чимо, уба́чим |
| 2 особа | уба́чиш | уба́чите |
| 3 особа | уба́чить | уба́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уба́чив | уба́чили |
| жін.р. | уба́чила | |
| сер.р. | уба́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уба́чивши | ||