| убезпе́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | убезпе́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | убезпе́чуймо | |
| 2 особа | убезпе́чуй | убезпе́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убезпе́чуватиму | убезпе́чуватимемо, убезпе́чуватимем |
| 2 особа | убезпе́чуватимеш | убезпе́чуватимете |
| 3 особа | убезпе́чуватиме | убезпе́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убезпе́чую | убезпе́чуємо, убезпе́чуєм |
| 2 особа | убезпе́чуєш | убезпе́чуєте |
| 3 особа | убезпе́чує | убезпе́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| убезпе́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | убезпе́чував | убезпе́чували |
| жін. р. | убезпе́чувала | |
| сер. р. | убезпе́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| убезпе́чувавши | ||