| | |
| уверга́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уверга́тися, уверга́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уверга́ймося, уверга́ймось |
| 2 особа | уверга́йся, уверга́йсь | уверга́йтеся, уверга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уверга́тимуся, уверга́тимусь | уверга́тимемося, уверга́тимемось, уверга́тимемся |
| 2 особа | уверга́тимешся | уверга́тиметеся, уверга́тиметесь |
| 3 особа | уверга́тиметься | уверга́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уверга́юся, уверга́юсь | уверга́ємося, уверга́ємось, уверга́ємся |
| 2 особа | уверга́єшся | уверга́єтеся, уверга́єтесь |
| 3 особа | уверга́ється | уверга́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уверга́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уверга́вся, уверга́всь | уверга́лися, уверга́лись |
| жін. р. | уверга́лася, уверга́лась |
| сер. р. | уверга́лося, уверга́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уверга́вшись |
