| | |
| угні́ватися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | угні́ватися, угні́ватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | угні́ваймося, угні́ваймось |
| 2 особа | угні́вайся, угні́вайсь | угні́вайтеся, угні́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | угні́ваюся, угні́ваюсь | угні́ваємося, угні́ваємось, угні́ваємся |
| 2 особа | угні́ваєшся | угні́ваєтеся, угні́ваєтесь |
| 3 особа | угні́вається | угні́ваються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | угні́вався, угні́вавсь | угні́валися, угні́вались |
| жін.р. | угні́валася, угні́валась |
| сер.р. | угні́валося, угні́валось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| угні́вавшись |
