| уго́нити – дієслово недоконаного виду | ||
| (уганяти) | ||
| Інфінітив | уго́нити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уго́ньмо | |
| 2 особа | уго́нь | уго́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уго́нитиму | уго́нитимемо, уго́нитимем |
| 2 особа | уго́нитимеш | уго́нитимете |
| 3 особа | уго́нитиме | уго́нитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уго́ню | уго́нимо, уго́ним |
| 2 особа | уго́ниш | уго́ните |
| 3 особа | уго́нить | уго́нять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уго́нячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уго́нив | уго́нили |
| жін. р. | уго́нила | |
| сер. р. | уго́нило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уго́нивши | ||