| уде́ржати1 – дієслово доконаного виду | ||
| (підтримати) | ||
| Інфінітив | уде́ржати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уде́ржмо | |
| 2 особа | уде́рж | уде́ржте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уде́ржу | уде́ржимо, уде́ржим |
| 2 особа | уде́ржиш | уде́ржите |
| 3 особа | уде́ржить | уде́ржать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уде́ржав | уде́ржали |
| жін.р. | уде́ржала | |
| сер.р. | уде́ржало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уде́ржаний | ||
| Безособова форма | ||
| уде́ржано | ||
| Дієприслівник | ||
| уде́ржавши | ||