| | |
| уде́ржувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уде́ржувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уде́ржуймо |
| 2 особа | уде́ржуй | уде́ржуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уде́ржуватиму | уде́ржуватимемо, уде́ржуватимем |
| 2 особа | уде́ржуватимеш | уде́ржуватимете |
| 3 особа | уде́ржуватиме | уде́ржуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уде́ржую | уде́ржуємо, уде́ржуєм |
| 2 особа | уде́ржуєш | уде́ржуєте |
| 3 особа | уде́ржує | уде́ржують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уде́ржуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уде́ржував | уде́ржували |
| жін. р. | уде́ржувала |
| сер. р. | уде́ржувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уде́ржувавши |
