| уляга́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (підкорятися, піддаватися комусь; накульгувати) | ||
| Інфінітив | уляга́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уляга́ймо | |
| 2 особа | уляга́й | уляга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уляга́тиму | уляга́тимемо, уляга́тимем |
| 2 особа | уляга́тимеш | уляга́тимете |
| 3 особа | уляга́тиме | уляга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уляга́ю | уляга́ємо, уляга́єм |
| 2 особа | уляга́єш | уляга́єте |
| 3 особа | уляга́є | уляга́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уляга́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уляга́в | уляга́ли |
| жін. р. | уляга́ла | |
| сер. р. | уляга́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уляга́вши | ||