| умо́гля́д1 – іменник чоловічого роду | ||
| (здатність до теоретичних узагальнень; спосіб осягнення істини) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | умо́гля́д | |
| родовий | умо́гля́ду | |
| давальний | умо́гля́ду, умо́гля́дові | |
| знахідний | умо́гля́д | |
| орудний | умо́гля́дом | |
| місцевий | на/в умо́гля́ді, по умо́гля́ду | |
| кличний | умо́гля́де* |