унікурса́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | унікурса́льний | унікурса́льна | унікурса́льне | унікурса́льні |
родовий | унікурса́льного | унікурса́льної | унікурса́льного | унікурса́льних |
давальний | унікурса́льному | унікурса́льній | унікурса́льному | унікурса́льним |
знахідний | унікурса́льний | унікурса́льну | унікурса́льне | унікурса́льні |
орудний | унікурса́льним | унікурса́льною | унікурса́льним | унікурса́льними |
місцевий | на/в унікурса́льному, унікурса́льнім | на/в унікурса́льній | на/в унікурса́льному, унікурса́льнім | на/в унікурса́льних |