| уна́дитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уна́дитися, уна́дитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уна́дьмося, уна́дьмось | |
| 2 особа | уна́дься | уна́дьтеся, уна́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уна́джуся, уна́джусь | уна́димося, уна́димось, уна́димся |
| 2 особа | уна́дишся | уна́дитеся, уна́дитесь |
| 3 особа | уна́диться | уна́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уна́дився, уна́дивсь | уна́дилися, уна́дились |
| жін.р. | уна́дилася, уна́дилась | |
| сер.р. | уна́дилося, уна́дилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уна́дившись | ||