| усуспі́льнення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | усуспі́льнення | |
| родовий | усуспі́льнення | |
| давальний | усуспі́льненню | |
| знахідний | усуспі́льнення | |
| орудний | усуспі́льненням | |
| місцевий | на/в усуспі́льненні, усуспі́льненню | |
| кличний | усуспі́льнення* |