| утихоми́ритися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | утихоми́ритися, утихоми́ритись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | утихоми́рмося, утихоми́рмось | |
| 2 особа | утихоми́рся | утихоми́ртеся, утихоми́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | утихоми́рюся, утихоми́рюсь | утихоми́римося, утихоми́римось, утихоми́римся |
| 2 особа | утихоми́ришся | утихоми́ритеся, утихоми́ритесь |
| 3 особа | утихоми́риться | утихоми́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | утихоми́рився, утихоми́ривсь | утихоми́рилися, утихоми́рились |
| жін.р. | утихоми́рилася, утихоми́рилась | |
| сер.р. | утихоми́рилося, утихоми́рилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| утихоми́рившись | ||