| утю́ження – іменник середнього роду | ||
| (вирівнювання ґрунтових доріг, полів) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | утю́ження | утю́ження |
| родовий | утю́ження | утю́жень |
| давальний | утю́женню | утю́женням |
| знахідний | утю́ження | утю́ження |
| орудний | утю́женням | утю́женнями |
| місцевий | на/в утю́женні, утю́женню | на/в утю́женнях |
| кличний | утю́ження* | утю́ження* |
| [спец.] |