| | |
| уявля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уявля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уявля́ймо |
| 2 особа | уявля́й | уявля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уявля́тиму | уявля́тимемо, уявля́тимем |
| 2 особа | уявля́тимеш | уявля́тимете |
| 3 особа | уявля́тиме | уявля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уявля́ю | уявля́ємо, уявля́єм |
| 2 особа | уявля́єш | уявля́єте |
| 3 особа | уявля́є | уявля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уявля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уявля́в | уявля́ли |
| жін. р. | уявля́ла |
| сер. р. | уявля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| уя́влюваний |
| Безособова форма |
| уя́влювано |
| Дієприслівник |
| уявля́вши |
