| | |
| уґрунто́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уґрунто́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уґрунто́вуймо |
| 2 особа | уґрунто́вуй | уґрунто́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уґрунто́вуватиму | уґрунто́вуватимемо, уґрунто́вуватимем |
| 2 особа | уґрунто́вуватимеш | уґрунто́вуватимете |
| 3 особа | уґрунто́вуватиме | уґрунто́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уґрунто́вую | уґрунто́вуємо, уґрунто́вуєм |
| 2 особа | уґрунто́вуєш | уґрунто́вуєте |
| 3 особа | уґрунто́вує | уґрунто́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уґрунто́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уґрунто́вував | уґрунто́вували |
| жін. р. | уґрунто́вувала |
| сер. р. | уґрунто́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| уґрунто́вуваний |
| Безособова форма |
| уґрунто́вувано |
| Дієприслівник |
| уґрунто́вувавши |
