| ясе́нний1 – прикметник | ||||
| (від: ясна) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ясе́нний | ясе́нна | ясе́нне | ясе́нні |
| родовий | ясе́нного | ясе́нної | ясе́нного | ясе́нних |
| давальний | ясе́нному | ясе́нній | ясе́нному | ясе́нним |
| знахідний | ясе́нний, ясе́нного | ясе́нну | ясе́нне | ясе́нні, ясе́нних |
| орудний | ясе́нним | ясе́нною | ясе́нним | ясе́нними |
| місцевий | на/в ясе́нному, ясе́ннім | на/в ясе́нній | на/в ясе́нному, ясе́ннім | на/в ясе́нних |