| швиргону́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | швиргону́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | швиргоні́мо, швиргоні́м | |
| 2 особа | швиргони́ | швиргоні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | швиргону́ | швиргонемо́, швиргоне́м |
| 2 особа | швиргоне́ш | швиргонете́ |
| 3 особа | швиргоне́ | швиргону́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | швиргону́в | швиргону́ли |
| жін.р. | швиргону́ла | |
| сер.р. | швиргону́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| швиргону́вши | ||