| шебутни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | шебутни́й | шебутна́ | шебутне́ | шебутні́ |
| родовий | шебутно́го | шебутно́ї | шебутно́го | шебутни́х |
| давальний | шебутно́му | шебутні́й | шебутно́му | шебутни́м |
| знахідний | шебутни́й, шебутно́го | шебутну́ | шебутне́ | шебутні́, шебутни́х |
| орудний | шебутни́м | шебутно́ю | шебутни́м | шебутни́ми |
| місцевий | на/у шебутно́му, шебутні́м | на/у шебутні́й | на/у шебутно́му, шебутні́м | на/у шебутни́х |
| [розм.] | ||||