Результати пошуку слова: Лук

Швейк денщиком у надпоручника Лукаша 15. Ось, наприклад, ви, мабуть, пам’ятаєте того пана Луккені, що проштрикнув терпугом нашу небіжчицю Єлизавету. Потім у старости під різками вони призналися, що в усій околиці немає жодної луки, яку б вони не столочили, вигріваючись на сонці.

  РОЗМОВА [1-ША] ПРО ТЕ САМЕ: ЗНАЙ СЕБЕ   Особи: Лука ,його Друг та Сусід   Лука. Лука. Лука. Знай, що ми позбавлені в собі цілої людини і маємо сказати: “Господи, людини не маю…” Лука. Лука. Лука. Лука. Лука. Лука. Лука. Лука. Лука. Лука. Лука. Лука. Лука. Лука. Лука. Лука. Лука. Лука. Лука.

Поклоном і честю зустрів жниці сивоусий Улас, батько гарної Лукії, і просив їх ласкаво завітати до його обійстя й повечеряти, чим Бог послав. Підчас вечері батько й мати Лукіїни сиділи на призьбі та милувалися своєю єдиною донькою-красунею. Дивилися вони на свою Лукію, і серце їм билося життям, повним щастя вщерть.

Підступ ще й інший вона в лукавих задумала мислях: Кросна великі в покоях поставивши, вмить заходилась 95] Ткати велику тканину тонку і так нам сказала: «Юні мої женихи! Цілих три роки вона лукавством морочить ахеїв. 20] Він не злукавить, занадто-бо щирий він є і розумний».

Ант зняв iз стiни лук i тул* (* Пiсля снiдання Ант одягнув широкий пояс, почепив до нього з лiвого боку набитий стрiлами ремiнний тул, з правого – нiж, взяв у руки зроблений з буйволової костi лук, попробував тятиву. Це був добрий лук, який Ант дiстав тодi, коли ходив з князем Олегом до Джурджанського* (*

лук – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний лук лу́ки родовий лу́ка лу́ків давальний лу́ку, лу́кові лу́кам знахідний лук лу́ки орудний лу́ком лу́ками місцевий на/у лу́ку на/у лу́ках кличний лу́ку* лу́ки*

16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! 3 А тепер візьми знаряддя своє, сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здобич мисливську. 15 І знайшов його один чоловік, а він ось блукає по полю.

лука́вий – прикметник відмінок однина множина чол.

Лукі́й – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний Лукі́й Лукі́ї родовий Лукі́я Лукі́їв давальний Лукі́єві, Лукі́ю Лукі́ям знахідний Лукі́я Лукі́їв орудний Лукі́єм Лукі́ями місцевий на/у Лукі́єві, Лукі́ї, Лукі́ю на/у Лукі́ях кличний Лукі́ю Лукі́ї

Лукі́їн – прикметник відмінок однина множина чол.