| баламу́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | баламу́тний | баламу́тна | баламу́тне | баламу́тні |
| родовий | баламу́тного | баламу́тної | баламу́тного | баламу́тних |
| давальний | баламу́тному | баламу́тній | баламу́тному | баламу́тним |
| знахідний | баламу́тний, баламу́тного | баламу́тну | баламу́тне | баламу́тні, баламу́тних |
| орудний | баламу́тним | баламу́тною | баламу́тним | баламу́тними |
| місцевий | на/у баламу́тному, баламу́тнім | на/у баламу́тній | на/у баламу́тному, баламу́тнім | на/у баламу́тних |