| | |
| фіглюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | фіглюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | фіглю́ймо |
| 2 особа | фіглю́й | фіглю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | фіглюва́тиму | фіглюва́тимемо, фіглюва́тимем |
| 2 особа | фіглюва́тимеш | фіглюва́тимете |
| 3 особа | фіглюва́тиме | фіглюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | фіглю́ю | фіглю́ємо, фіглю́єм |
| 2 особа | фіглю́єш | фіглю́єте |
| 3 особа | фіглю́є | фіглю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| фіглю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | фіглюва́в | фіглюва́ли |
| жін. р. | фіглюва́ла |
| сер. р. | фіглюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| фіглюва́вши |
