| чино́вничий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чино́вничий | чино́внича | чино́вниче | чино́вничі |
| родовий | чино́вничого | чино́вничої | чино́вничого | чино́вничих |
| давальний | чино́вничому | чино́вничій | чино́вничому | чино́вничим |
| знахідний | чино́вничий, чино́вничого | чино́вничу | чино́вниче | чино́вничі, чино́вничих |
| орудний | чино́вничим | чино́вничою | чино́вничим | чино́вничими |
| місцевий | на/у чино́вничому, чино́вничім | на/у чино́вничій | на/у чино́вничому, чино́вничім | на/у чино́вничих |