| чоловіколю́бець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | чоловіколю́бець | чоловіколю́бці |
| родовий | чоловіколю́бця | чоловіколю́бців |
| давальний | чоловіколю́бцеві, чоловіколю́бцю | чоловіколю́бцям |
| знахідний | чоловіколю́бця | чоловіколю́бців |
| орудний | чоловіколю́бцем | чоловіколю́бцями |
| місцевий | на/у чоловіколю́бцеві, чоловіколю́бці, чоловіколю́бцю | на/у чоловіколю́бцях |
| кличний | чоловіколю́бцю | чоловіколю́бці |