| | |
| чужоло́жити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (чинити перелюб) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | чужоло́жити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | чужоло́жмо |
| 2 особа | чужоло́ж | чужоло́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чужоло́житиму | чужоло́житимемо, чужоло́житимем |
| 2 особа | чужоло́житимеш | чужоло́житимете |
| 3 особа | чужоло́житиме | чужоло́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чужоло́жу | чужоло́жимо, чужоло́жим |
| 2 особа | чужоло́жиш | чужоло́жите |
| 3 особа | чужоло́жить | чужоло́жать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| чужоло́жачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | чужоло́жив | чужоло́жили |
| жін. р. | чужоло́жила |
| сер. р. | чужоло́жило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| чужоло́живши |
