| німо́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | німо́тний | німо́тна | німо́тне | німо́тні |
| родовий | німо́тного | німо́тної | німо́тного | німо́тних |
| давальний | німо́тному | німо́тній | німо́тному | німо́тним |
| знахідний | німо́тний, німо́тного | німо́тну | німо́тне | німо́тні, німо́тних |
| орудний | німо́тним | німо́тною | німо́тним | німо́тними |
| місцевий | на/у німо́тному, німо́тнім | на/у німо́тній | на/у німо́тному, німо́тнім | на/у німо́тних |