| набря́кнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | набря́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | набря́кне | набря́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | набря́к, набря́кнув | набря́кли, набря́кнули |
| жін.р. | набря́кла, набря́кнула | |
| сер.р. | набря́кло, набря́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| набря́клий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| набря́кши, набря́кнувши | ||