| | |
| надтиха́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (трохи притихати; вщухати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | надтиха́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | надтиха́ймо |
| 2 особа | надтиха́й | надтиха́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | надтиха́тиму | надтиха́тимемо, надтиха́тимем |
| 2 особа | надтиха́тимеш | надтиха́тимете |
| 3 особа | надтиха́тиме | надтиха́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | надтиха́ю | надтиха́ємо, надтиха́єм |
| 2 особа | надтиха́єш | надтиха́єте |
| 3 особа | надтиха́є | надтиха́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| надтиха́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | надтиха́в | надтиха́ли |
| жін. р. | надтиха́ла |
| сер. р. | надтиха́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| надтиха́вши |
