| наска́кувати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (наїжджати; прибувати в якійсь кількості) | ||
| Інфінітив | наска́кувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наска́куймо | |
| 2 особа | наска́куй | наска́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наска́куватиму | наска́куватимемо, наска́куватимем |
| 2 особа | наска́куватимеш | наска́куватимете |
| 3 особа | наска́куватиме | наска́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наска́кую | наска́куємо, наска́куєм |
| 2 особа | наска́куєш | наска́куєте |
| 3 особа | наска́кує | наска́кують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| наска́куючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | наска́кував | наска́кували |
| жін. р. | наска́кувала | |
| сер. р. | наска́кувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наска́кувавши | ||