| настуди́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | настуди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | настуді́мо, настуді́м | |
| 2 особа | настуди́ | настуді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | настуджу́ | насту́димо, насту́дим |
| 2 особа | насту́диш | насту́дите |
| 3 особа | насту́дить | насту́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | настуди́в | настуди́ли |
| жін.р. | настуди́ла | |
| сер.р. | настуди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| насту́джений | ||
| Безособова форма | ||
| насту́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| настуди́вши | ||