| націло́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | націло́ваний | націло́вана | націло́ване | націло́вані |
| родовий | націло́ваного | націло́ваної | націло́ваного | націло́ваних |
| давальний | націло́ваному | націло́ваній | націло́ваному | націло́ваним |
| знахідний | націло́ваний, націло́ваного | націло́вану | націло́ване | націло́вані, націло́ваних |
| орудний | націло́ваним | націло́ваною | націло́ваним | націло́ваними |
| місцевий | на/у націло́ваному, націло́ванім | на/у націло́ваній | на/у націло́ваному, націло́ванім | на/у націло́ваних |