| | |
| начальникува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | начальникува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | начальнику́ймо |
| 2 особа | начальнику́й | начальнику́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | начальникува́тиму | начальникува́тимемо, начальникува́тимем |
| 2 особа | начальникува́тимеш | начальникува́тимете |
| 3 особа | начальникува́тиме | начальникува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | начальнику́ю | начальнику́ємо, начальнику́єм |
| 2 особа | начальнику́єш | начальнику́єте |
| 3 особа | начальнику́є | начальнику́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| начальнику́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | начальникува́в | начальникува́ли |
| жін. р. | начальникува́ла |
| сер. р. | начальникува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| начальникува́вши |
