непогрі́шний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | непогрі́шний | непогрі́шна | непогрі́шне | непогрі́шні |
родовий | непогрі́шного | непогрі́шної | непогрі́шного | непогрі́шних |
давальний | непогрі́шному | непогрі́шній | непогрі́шному | непогрі́шним |
знахідний | непогрі́шний, непогрі́шного | непогрі́шну | непогрі́шне | непогрі́шні, непогрі́шних |
орудний | непогрі́шним | непогрі́шною | непогрі́шним | непогрі́шними |
місцевий | на/у непогрі́шному, непогрі́шнім | на/у непогрі́шній | на/у непогрі́шному, непогрі́шнім | на/у непогрі́шних |