непослідо́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | непослідо́вний | непослідо́вна | непослідо́вне | непослідо́вні |
родовий | непослідо́вного | непослідо́вної | непослідо́вного | непослідо́вних |
давальний | непослідо́вному | непослідо́вній | непослідо́вному | непослідо́вним |
знахідний | непослідо́вний, непослідо́вного | непослідо́вну | непослідо́вне | непослідо́вні, непослідо́вних |
орудний | непослідо́вним | непослідо́вною | непослідо́вним | непослідо́вними |
місцевий | на/у непослідо́вному, непослідо́внім | на/у непослідо́вній | на/у непослідо́вному, непослідо́внім | на/у непослідо́вних |