| | | | |
| несамості́йний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | несамості́йний | несамості́йна | несамості́йне | несамості́йні |
| родовий | несамості́йного | несамості́йної | несамості́йного | несамості́йних |
| давальний | несамості́йному | несамості́йній | несамості́йному | несамості́йним |
| знахідний | несамості́йний, несамості́йного | несамості́йну | несамості́йне | несамості́йні, несамості́йних |
| орудний | несамості́йним | несамості́йною | несамості́йним | несамості́йними |
| місцевий | на/у несамості́йному, несамості́йнім | на/у несамості́йній | на/у несамості́йному, несамості́йнім | на/у несамості́йних |
