| | |
| ни́шпорити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ни́шпорити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ни́шпормо |
| 2 особа | ни́шпор | ни́шпорте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ни́шпоритиму | ни́шпоритимемо, ни́шпоритимем |
| 2 особа | ни́шпоритимеш | ни́шпоритимете |
| 3 особа | ни́шпоритиме | ни́шпоритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ни́шпорю | ни́шпоримо, ни́шпорим |
| 2 особа | ни́шпориш | ни́шпорите |
| 3 особа | ни́шпорить | ни́шпорять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ни́шпорячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ни́шпорив | ни́шпорили |
| жін. р. | ни́шпорила |
| сер. р. | ни́шпорило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ни́шпоривши |
