| | | | |
| оєвропе́юваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | оєвропе́юваний | оєвропе́ювана | оєвропе́юване | оєвропе́ювані |
| родовий | оєвропе́юваного | оєвропе́юваної | оєвропе́юваного | оєвропе́юваних |
| давальний | оєвропе́юваному | оєвропе́юваній | оєвропе́юваному | оєвропе́юваним |
| знахідний | оєвропе́юваний, оєвропе́юваного | оєвропе́ювану | оєвропе́юване | оєвропе́ювані, оєвропе́юваних |
| орудний | оєвропе́юваним | оєвропе́юваною | оєвропе́юваним | оєвропе́юваними |
| місцевий | на/в оєвропе́юваному, оєвропе́юванім | на/в оєвропе́юваній | на/в оєвропе́юваному, оєвропе́юванім | на/в оєвропе́юваних |
