| | |
| оєвропе́ювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оєвропе́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оєвропе́юймо |
| 2 особа | оєвропе́юй | оєвропе́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оєвропе́юватиму | оєвропе́юватимемо, оєвропе́юватимем |
| 2 особа | оєвропе́юватимеш | оєвропе́юватимете |
| 3 особа | оєвропе́юватиме | оєвропе́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оєвропе́юю | оєвропе́юємо, оєвропе́юєм |
| 2 особа | оєвропе́юєш | оєвропе́юєте |
| 3 особа | оєвропе́ює | оєвропе́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оєвропе́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оєвропе́ював | оєвропе́ювали |
| жін. р. | оєвропе́ювала |
| сер. р. | оєвропе́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| оєвропе́юваний |
| Безособова форма |
| оєвропе́ювано |
| Дієприслівник |
| оєвропе́ювавши |
