| | |
| об’єктивува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | об’єктивува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | об’єктиву́ймо |
| 2 особа | об’єктиву́й | об’єктиву́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | об’єктивува́тиму | об’єктивува́тимемо, об’єктивува́тимем |
| 2 особа | об’єктивува́тимеш | об’єктивува́тимете |
| 3 особа | об’єктивува́тиме | об’єктивува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | об’єктиву́ю | об’єктиву́ємо, об’єктиву́єм |
| 2 особа | об’єктиву́єш | об’єктиву́єте |
| 3 особа | об’єктиву́є | об’єктиву́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| об’єктиву́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | об’єктивува́в | об’єктивува́ли |
| жін. р. | об’єктивува́ла |
| сер. р. | об’єктивува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| об’єктиво́ваний |
| Безособова форма |
| об’єктиво́вано |
| Дієприслівник |
| об’єктивува́вши |
