| обі́йнятий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обі́йнятий | обі́йнята | обі́йняте | обі́йняті |
| родовий | обі́йнятого | обі́йнятої | обі́йнятого | обі́йнятих |
| давальний | обі́йнятому | обі́йнятій | обі́йнятому | обі́йнятим |
| знахідний | обі́йнятий | обі́йняту | обі́йняте | обі́йняті |
| орудний | обі́йнятим | обі́йнятою | обі́йнятим | обі́йнятими |
| місцевий | на/в обі́йнятому, обі́йнятім | на/в обі́йнятій | на/в обі́йнятому, обі́йнятім | на/в обі́йнятих |