| | |
| обеззбро́юватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обеззбро́юватися, обеззбро́юватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обеззбро́юватиметься | обеззбро́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обеззбро́юється | обеззбро́юються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обеззбро́юючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обеззбро́ювався, обеззбро́ювавсь | обеззбро́ювалися, обеззбро́ювались |
| жін. р. | обеззбро́ювалася, обеззбро́ювалась |
| сер. р. | обеззбро́ювалося, обеззбро́ювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обеззбро́ювавшись |