| | | | |
| обеззву́чуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обеззву́чуваний | обеззву́чувана | обеззву́чуване | обеззву́чувані |
| родовий | обеззву́чуваного | обеззву́чуваної | обеззву́чуваного | обеззву́чуваних |
| давальний | обеззву́чуваному | обеззву́чуваній | обеззву́чуваному | обеззву́чуваним |
| знахідний | обеззву́чуваний, обеззву́чуваного | обеззву́чувану | обеззву́чуване | обеззву́чувані, обеззву́чуваних |
| орудний | обеззву́чуваним | обеззву́чуваною | обеззву́чуваним | обеззву́чуваними |
| місцевий | на/в обеззву́чуваному, обеззву́чуванім | на/в обеззву́чуваній | на/в обеззву́чуваному, обеззву́чуванім | на/в обеззву́чуваних |
